ОФОРМЛЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

НА ЗЕМЛЮ ОСОБОЮ, ЯКА МАЄ ПРАВО НА ЗЕМЕЛЬНУ

ЧАСТКУ (ПАЙ)

Наразі у багатьох громадян залишаються «на руках» сертифікати на земельну частку (пай), що були видані їм як членам колективного сільськогосподарського під­приємства (далі — КСП) або ж перейшли у спадщину від померлих родичів, які працювали в такому господарстві та були членами КСП.
В умовах впровадження ринку землі сільськогоспо­дарського призначення, збільшення ринкової вартості зе­мель як об'єктів нерухомого майна актуальними є питання оформлення прав на землю за наявності сертифіката або іншого документа, що посвідчує право на земельну частку (пай).
Зокрема, виникають запитання, що робити з такими документами, чи є можливість оформити право на конк­ретну земельну ділянку та які дії потрібно зробити, щоб не втратити аграрні сотки та гектари, або така можливість вже втрачена з огляду на зміни у земельному законо­давстві?

Перш за все, слід визначитися з тим, що таке невитребувана земельна ділянка, земельна частка (пай).
У статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 №899-ІV (зі змінами) (далі — Закон № 899-IV) невитребувана земельна частка (пай) визначена як земельна частка (пай): на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї або право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка небула виділена в натурі (на місцевості).
Одним з важливих моментів, який потрібно знати власникам земельних часток (паїв) і їхніми спадкоємцями, є граничний термін оформлення прав на землю особами, які мають земельні частки (паї).
Так, якщо власники (їхні спадкоємці) невитребуваної земельної частки (паю) до 1 січня 2025 року не оформлять право власності на земельну ділянку, вони вважатимуться такими, що відмовилися від одержання земельної ділянки. Про це йдеться у частині четвертій статті 13 Закону № 899-ІV.
У разі пропуску зазначеного строку така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради буде переходити у судовому порядку у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована.

Якщо ж пропуск строку для оформлення права власності на земельну ділянку відбувся з поважної причини, власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець буде змушений звертатися до суду для визначення додаткового строку для оформлення прав на землю.

У Законі № 899-ІV визначено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Варто враховувати, що зазначені документи засвідчують лише право відповідних осіб на отримання земельної ділянки.
Тоді як на законодавчому рівні передбачено, що до 1 січня 2025 року необхідно оформити саме право власності на земельну ділянку, чому передує низка необхідних дій, які займають певний час.

Зокрема, важливо враховувати, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки відповідно до частини десятої статті 79-1 Земельного кодексу України здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Тож власникам (їхнім спадкоємцям) невитребуваної земельної частки (паю) не варто гаяти час і відкладати питання належного оформлення своїх прав.

На законодавчому рівні організацію проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному Законом № 899-ІV, покладено на відповідну сільську, селищну, міську раду.

Підставою для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Іншими словами, громадянину необхідно звернутися до органів місцевого самоврядування з документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), і заявою про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Після отримання відповідного рішення місцевої ради необхідно звернутися до землевпорядної організації для виконання робіт із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж передбачено, що до 1 січня 2025 року необхідно оформити саме право власності на земельну ділянку, чому передує низка необхідних дій, які займають певний час.

Зокрема, важливо враховувати, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки відповідно до частини десятої статті 79-1 Земельного кодексу України здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Тож власникам (їхнім спадкоємцям) невитребуваної земельної частки (паю) не варто гаяти час і відкладати питання належного оформлення своїх прав.

На законодавчому рівні організацію проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному Законом № 899-ІV, покладено на відповідну сільську, селищну, міську раду.

Підставою для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Іншими словами, громадянину необхідно звернутися до органів місцевого самоврядування з документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), і заявою про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Після отримання відповідного рішення місцевої ради необхідно звернутися до землевпорядної організації для виконання робіт із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Наступним кроком є звернення до державного кадастрового реєстратора із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки. На цьому етапі земельній ділянці буде присвоєний кадастровий номер.

Слід зауважити, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частина четверта статті 79-1 Земельного кодексу України).

Сформована земельна ділянка підлягає державній реєстрації у Державному земельному кадастрі, про що заявник отримає витяг з Державного земельного кадастру, який містить інформацію про земельну ділянку та підтверджує внесення даних земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Після цього необхідно звернутися до місцевої ради із заявою про передачу земельної ділянки у власність.

У подальшому особі необхідно звернутися до державного реєстратора або нотаріуса для проведення держреєстрації права власності на земельну ділянку.

Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за проведення такої реєстрації прав.

Оформлення права власності на землю особою, яка має право на земельну частку (пай)