Новини
20.11.2026
Кадастровий номер земельної ділянки
Кадастровий номер — це індивідуальний цифровий код земельної ділянки, без якого її неможливо продати, подарувати, передати в оренду чи оформити у спадок. Його присвоюють один раз, під час державної реєстрації ділянки в Державному земельному кадастрі (ДЗК), і він залишається за нею на весь час її існування.

Що таке кадастровий номер
Земля не має серійного заводу, але має облік. Кожна сформована ділянка в Україні отримує код із 19 цифр, який не повторюється на всій території держави. За цим кодом кадастр «пізнає» ділянку: її межі, площу, цільове призначення, форму власності та обмеження у використанні.
Номер прив'язаний до самої землі, а не до людини. Власники можуть змінюватися десятки разів — код лишається тим самим. Саме тому його називають «паспортом» ділянки, хоча точніше порівняння — ідентифікаційний код: він нічого не розповідає сам, зате відкриває доступ до всіх записів про об'єкт.
Важливо не плутати дві різні реєстрації. Кадастровий номер засвідчує, що ділянка існує як об'єкт. Право власності чи оренди на неї реєструють окремо — у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З чого складається номер: розшифровка 19 цифр
Код записують чотирма групами через двокрапку, наприклад: 3222486200:03:001:5027. Кожна група звужує пошук — від населеного пункту до конкретної ділянки.
  • Перша група — 10 цифр (у прикладі 3222486200): адміністративно-територіальна одиниця — область, район, рада чи населений пункт.
  • Друга група — 2 цифри (03): кадастрова зона в межах цієї одиниці.
  • Третя група — 3 цифри (001): кадастровий квартал у межах зони.
  • Четверта група — 4 цифри (5027): порядковий номер ділянки у кварталі.
Перші дві цифри коду вказують на регіон, тож досвідчений землевпорядник одразу бачить, де шукати ділянку. Якщо номер у документі має іншу кількість знаків або інакше розбитий, це привід перевірити його до підписання будь-яких паперів.

Навіщо потрібен кадастровий номер
Без номера ділянка юридично «невидима»: нею можна користуватися, але не можна розпоряджатися. Стаття 132 Земельного кодексу вимагає, щоб у договорі про перехід права на землю був зазначений кадастровий номер.
На практиці він потрібен у таких ситуаціях:
  • купівля-продаж, дарування, міна, внесення до статутного капіталу;
  • оформлення спадщини на землю;
  • оренда, суборенда, сервітут, емфітевзис, іпотека;
  • приватизація ділянки та реєстрація права власності;
  • продаж будинку чи іншої будівлі, розташованої на ділянці;
  • отримання містобудівних умов і початок будівництва;
  • нарахування земельного податку та замовлення нормативної грошової оцінки;
  • захист меж: ділянку з номером складніше «накласти» на сусідню або передати іншій особі.
Останній пункт часто недооцінюють. Якщо ділянки немає в кадастрі, система не побачить конфлікту, коли на тому самому місці формуватимуть нову ділянку для когось іншого.

Коли номер присвоюють, змінюють і скасовують
Номер з'являється в момент державної реєстрації ділянки й не залежить від форми власності. Найчастіше це відбувається у трьох випадках:
  • формують нову ділянку із земель державної чи комунальної власності (приватизація, оренда, продаж на торгах);
  • власник має «старий» документ на землю, але відомостей про ділянку в кадастрі немає;
  • ділянку ділять або кілька ділянок об'єднують.
Номер не змінюється, коли змінюється власник, виникає оренда чи інше речове право, уточнюються площа, цільове призначення або адреса.
Номер припиняє існувати, коли зникає сама ділянка як об'єкт. Після поділу чи об'єднання новоутворені ділянки отримують нові коди, а попередній переходить в архів і повторно не використовується. Реєстрацію також скасовують за рішенням суду.
Є ще одна підстава, про яку варто пам'ятати. Якщо протягом року після реєстрації ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника, державну реєстрацію скасовують разом із номером. Тому між кадастром і реєстром прав не варто робити довгу паузу.

Як отримати кадастровий номер: покроково
Шлях складається з чотирьох кроків, і лише перший вимагає вибору з боку власника — решту робить виконавець та державний кадастровий реєстратор.
  1. Обрати виконавця. Договір укладають із землевпорядною організацією або ФОП, у складі яких працює сертифікований інженер-землевпорядник. Чинність сертифіката перевіряють у реєстрі на сайті Держгеокадастру.
  2. Замовити документацію із землеустрою. Для нової ділянки це проєкт землеустрою щодо відведення. Для ділянки зі старим документом — технічна документація щодо встановлення (відновлення) меж у натурі. Для поділу чи об'єднання — відповідна технічна документація. Виконавець проводить геодезичну зйомку, погоджує межі та формує електронний документ (обмінний файл XML).
  3. Подати заяву про державну реєстрацію ділянки. Заяву разом із документацією в електронній формі подають через ЦНАП або онлайн; зазвичай це робить сам інженер-землевпорядник. Реєстратор перевіряє документи, вносить ділянку до ДЗК і присвоює номер.
  4. Отримати витяг і зареєструвати право. Підтвердженням реєстрації є витяг із ДЗК, який у цьому випадку видають безоплатно. З ним звертаються до державного реєстратора прав або нотаріуса, щоб внести право до Державного реєстру речових прав.
Власнику варто підготувати паспорт, податковий номер, наявні документи на землю чи будинок і, якщо справу веде представник, довіреність.

Скільки це коштує і скільки триває
Держава за присвоєння номера грошей не бере — платити доводиться за підготовку документації.
  • Геодезична зйомка та документація із землеустрою: орієнтовно 2–30 тис. грн для типових приватних ділянок, для великих чи складних об'єктів — більше; строк — за договором, але не довше 6 місяців.
  • Державна реєстрація ділянки та присвоєння номера: безоплатно; до 14 календарних днів.
  • Перший витяг із ДЗК після реєстрації: безоплатно; разом із реєстрацією.
Ціна документації залежить від площі, регіону, складності меж і терміновості. Конкретну цифру фіксують у договорі з виконавцем. Строки взято з роз'яснення системи безоплатної правничої допомоги.

Як дізнатися та перевірити кадастровий номер
Найшвидше номер знаходять у власних документах, а достовірність перевіряють офіційним витягом.
  • Документи на землю. Номер зазначено у витягу з ДЗК, витягу з реєстру речових прав, договорі купівлі-продажу чи оренди, свідоцтві про спадщину. У державних актах, виданих до 2004 року, його зазвичай немає.
  • Електронні сервіси Держгеокадастру. На порталі e.land.gov.ua після входу через BankID або електронний підпис можна переглянути свої ділянки й замовити витяг.
  • ЦНАП. Адміністратор прийме заяву на паперовий витяг і підкаже, чи є ділянка в кадастрі.
  • Нотаріус або державний реєстратор. Вони перевіряють ділянку перед посвідченням угоди.
  • Публічна кадастрова карта. Відкритий доступ до неї закрили з початку воєнного стану, тому режим роботи й обсяг доступних даних варто уточнювати на сайті Держгеокадастру.
Неофіційні карти зручні для попереднього пошуку, але їхні дані довідкові й можуть оновлюватися із запізненням.
Платний витяг із ДЗК можна замовити з відомостями з реєстру речових прав — тариф прив'язаний до прожиткового мінімуму й змінюється щороку. Точну суму показує сервіс перед оплатою. Перед угодою беріть свіжий витяг — не старший за кілька місяців.
У витягу звіряйте чотири речі: номер, площу, цільове призначення та наявність обмежень чи обтяжень.

Ділянки зі старими державними актами
Державний акт без кадастрового номера залишається чинним, але розпорядитися такою ділянкою не вийде, доки її не внесуть до кадастру.
Проблема стосується передусім актів, виданих у 1993–2003 роках: тоді номери ще не присвоювали, а відомості не потрапили до електронної бази. Закон визнає права, зареєстровані до 1 січня 2013 року, а ділянки, права на які виникли до 2004 року, вважає сформованими незалежно від наявності номера (роз'яснення Уповноваженого з прав людини).
Алгоритм для власника такий самий, як описано вище, з однією відмінністю: замовляють технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж у натурі. Нового рішення ради чи повторної приватизації не потрібно — право вже існує, його лише «оцифровують».
Зволікати не варто з двох причин. Ділянку, якої немає на кадастровій карті, легше помилково чи навмисно перекрити іншою. А спадкоємцям оформити землю без номера значно довше й дорожче.

Чому можуть відмовити і як цього уникнути
Реєстратор відмовляє лише з підстав, прямо названих у законі, і більшість із них — технічні.
  • Накладення меж. Нова ділянка повністю або частково потрапляє в межі вже зареєстрованої. Це найпоширеніша причина; її усувають уточненням зйомки або виправленням помилки в даних сусідньої ділянки.
  • Неповний пакет документів. Бракує погоджень, підписів чи обов'язкових додатків.
  • Документація не відповідає вимогам. Помилки в обмінному файлі, неправильний код цільового призначення, розбіжності між текстовою та графічною частинами.
  • Заяву подала неналежна особа. Наприклад, представник без довіреності.
Відмова не є остаточною: після виправлення недоліків документи подають повторно. Якщо власник вважає рішення безпідставним, його оскаржують до Держгеокадастру або до суду.
Щоб зменшити ризики, ще до договору з виконавцем попросіть показати сертифікат інженера-землевпорядника, а в договорі закріпіть його обов'язок безоплатно виправити документацію у разі відмови.

Часті запитання
Чи можна продати ділянку без кадастрового номера? Ні. Нотаріус не посвідчить договір, якщо ділянка не зареєстрована в ДЗК.
Чи змінюється номер після продажу або спадкування? Ні, він залишається тим самим за будь-якої зміни власника.
Чи має номер строк дії? Ні. Він діє, доки існує ділянка в незмінних межах як окремий об'єкт.
Чи можна отримати номер на неприватизовану землю? Так. Номер присвоюють ділянці будь-якої форми власності, зокрема комунальній, яку передають в оренду.
Чи є кадастровий номер у будинку чи квартири? Ні. Будівлі мають реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в реєстрі речових прав. Кадастровий номер — лише в землі.
Що робити, якщо в номері помилка? Звернутися до державного кадастрового реєстратора із заявою про виправлення. Технічну помилку, допущену реєстратором, виправляють безоплатно.
Чи можна оформити номер під час воєнного стану? Так, кадастр працює. Обмеження діють для окремих територій, де ведуться бойові дії або які тимчасово окуповані.

Нормативна база та джерела
Законодавство:
  • Земельний кодекс України — статті 79-1 (формування ділянки) та 132 (вимоги до договорів);
  • Закон України «Про Державний земельний кадастр» — порядок реєстрації ділянок, підстави відмови, витяги;
  • Закон України «Про землеустрій» — види документації із землеустрою;
  • Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051.
Стаття має інформаційний характер і не замінює консультації юриста чи землевпорядника у конкретній ситуації.
Потрібно присвоїти кадастровий номер або перевірити ділянку? Залиште заявку або телефонуйте: +380 96 686 94 11.