Новини
20.11.2026
Зміна цільового призначення земельної ділянки в Україні
Цільове призначення — це юридична «професія» землі: воно визначає, що власник має право на ній робити, а що вважатиметься порушенням. Город не можна забудувати котеджами, на паю не можна відкрити СТО, а на ділянці під житловий будинок — поставити цех. Щойно плани власника виходять за межі дозволеного, цільове призначення доводиться змінювати.
Процедура за останні роки помітно змінилася. Земельна реформа 2021 року дозволила в окремих випадках обійтися однією заявою до кадастрового реєстратора, у 2022 році скасували платіж за втрати сільськогосподарського виробництва, а під час воєнного стану з'явився окремий швидкий механізм для промисловості та енергетики. Водночас для більшості ділянок досі працює «класичний» шлях через проєкт землеустрою. Нижче — як розібратися, який порядок стосується саме вашої землі, і пройти його без зайвих витрат.

Що таке цільове призначення: категорія, вид і функціональна зона
Цільове призначення складається з двох рівнів. Перший — категорія земель. Земельний кодекс (стаття 19) налічує їх дев'ять:
  • землі сільськогосподарського призначення;
  • землі житлової та громадської забудови;
  • землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
  • землі оздоровчого призначення;
  • землі рекреаційного призначення;
  • землі історико-культурного призначення;
  • землі лісогосподарського призначення;
  • землі водного фонду;
  • землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Другий рівень — вид цільового призначення в межах категорії. Види зібрані у Класифікаторі, який є додатком 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру (постанова Кабміну № 1051). Кожен вид має код: наприклад, 01.03 — ведення особистого селянського господарства, 01.05 — індивідуальне садівництво, 02.01 — будівництво та обслуговування житлового будинку, 03.07 — будівлі торгівлі, 11.02 — об'єкти переробної та іншої промисловості.
Є й третій елемент, який власники часто недооцінюють, — функціональна зона. Її встановлює містобудівна документація громади: комплексний план просторового розвитку, генеральний план населеного пункту, план зонування чи детальний план території. Саме зона визначає, які види цільового призначення взагалі допустимі на цій території. Правила відповідності між зонами та видами цільового призначення закріплені в додатку 60 до того самого Порядку.
Висновок простий: обрати можна лише той вид використання, який «вміщується» у функціональну зону. Якщо генплан бачить на місці ділянки зелену зону чи дорогу, змінити призначення на житлову забудову не вдасться, доки не зміниться сама містобудівна документація.

Коли без зміни цільового призначення не обійтися
Змінювати цільове призначення потрібно щоразу, коли фактичне або заплановане використання ділянки не збігається із записом у Державному земельному кадастрі. Найчастіше це такі ситуації:
  • Будівництво житла на «городі» чи паї. Ділянки для особистого селянського господарства або товарного сільгоспвиробництва не призначені для житлової забудови.
  • Бізнес на житловій ділянці. Магазин, готель, офіс, автомийка чи склад потребують земель громадської забудови або промисловості.
  • Виробництво, логістика, енергетика на сільгоспземлі. Цех, елеватор, сонячна електростанція чи складський комплекс вимагають переведення ділянки в іншу категорію.
  • Зміна формату використання в межах однієї категорії. Наприклад, з особистого селянського господарства на садівництво або з індивідуального житлового будинку на багатоквартирний.
  • Підготовка до продажу чи інвестиції. Ділянка з «правильним» призначенням коштує дорожче і не створює ризиків покупцеві.
  • Упорядкування старих документів. У державних актах минулих років трапляються застарілі коди або формулювання, яких немає в чинному Класифікаторі.
Окремо варто перевірити, чи зміна взагалі потрібна. Частина видів діяльності допускається як супутнє використання, а деякі споруди (господарські будівлі на ділянці для особистого селянського господарства, внутрішньогосподарські об'єкти фермерів) можна зводити без переведення землі.

Два порядки: за заявою та через проєкт землеустрою
Який шлях доведеться пройти, залежить від одного факту: чи внесені до Державного земельного кадастру відомості про функціональну зону, в якій лежить ділянка.
Спрощений порядок (стаття 20 Земельного кодексу):
  • коли застосовується: функціональна зона внесена до ДЗК;
  • документація із землеустрою: не потрібна;
  • рішення органу влади: для приватної землі не потрібне;
  • хто ініціює: власник або розпорядник, у визначених законом випадках користувач;
  • фінальний крок: заява кадастровому реєстратору.
Перехідний порядок (пункт 23 Перехідних положень Земельного кодексу):
  • коли застосовується: відомостей про зону в ДЗК немає;
  • документація із землеустрою: проєкт землеустрою щодо відведення ділянки;
  • рішення органу влади: обов'язкове, для приватної землі — сільської, селищної чи міської ради;
  • хто ініціює: власник (без дозволу на розроблення проєкту) або розпорядник;
  • фінальний крок: заява кадастровому реєстратору разом із рішенням і проєктом.
Спрощений порядок — це мета реформи 2021 року. Власник сам обирає вид цільового призначення в межах функціональної зони й подає заяву кадастровому реєстратору. Ні проєкту, ні сесії ради не потрібно.
Перехідний порядок діє доти, доки громада не внесла зони до кадастру, а так є на більшості територій. У цьому разі розробляється проєкт землеустрою, а рішення щодо приватної ділянки ухвалює рада, на території якої вона розташована. На розгляд проєкту закон відводить місяць.
Є проміжний варіант: зони в кадастрі ще немає, але містобудівна документація затверджена. Тоді належність ділянки до зони підтверджує витяг із цієї документації. Реєстратор запитує його в органу місцевого самоврядування не пізніше наступного робочого дня, а той має відповісти за два робочі дні. Власник може отримати витяг сам і додати до заяви. Строк, до якого зони можна визначати за «старою» документацією, продовжено до 1 січня 2028 року.
Винятки з прив'язки до зони теж існують. Зміна виду використання в межах сільськогосподарської категорії, крім переведення під садівництво, не потребує відповідності функціональній зоні.

Покрокова процедура
Нижче — повний маршрут для власника приватної ділянки. У спрощеному порядку кроки 3–5 просто випадають.
  1. Перевірте вихідні дані про ділянку. Вона має бути зареєстрована в ДЗК і мати кадастровий номер, а право власності — у Державному реєстрі речових прав. Якщо відомостей у кадастрі немає, спершу доведеться їх внести.
  2. З'ясуйте функціональну зону. Запитайте в органі містобудування та архітектури громади витяг із містобудівної документації із зазначенням зони та обмежень. Саме на цьому етапі стає зрозуміло, чи бажане призначення взагалі можливе.
  3. Укладіть договір із землевпорядною організацією. Проєкт розробляє виконавець, у штаті якого є сертифіковані інженери-землевпорядники. Дозвіл ради на розроблення проєкту для приватної землі не потрібен.
  4. Отримайте готовий проєкт землеустрою. У ньому обґрунтовується нове цільове призначення, фіксуються обмеження й відповідність містобудівній документації.
  5. Подайте проєкт на затвердження. Рада в місячний строк ухвалює рішення про затвердження проєкту та зміну цільового призначення. Відмову або зволікання можна оскаржити в суді.
  6. Зверніться до державного кадастрового реєстратора. Він вносить змінене призначення до ДЗК. За наявними роз'ясненнями практиків, послуга безоплатна, а рішення реєстратор має ухвалити протягом 14 днів.
  7. Отримайте витяг із ДЗК і оновіть дані в реєстрі прав. Витяг із новим призначенням — головний доказ зміни. Відомості в Державному реєстрі речових прав варто привести у відповідність, щоб не виникало питань під час угод.
Для земель державної та комунальної власності логіка та сама, але рішення ухвалює розпорядник землі за статтею 122 Земельного кодексу. Орендарю чи постійному користувачеві потрібно домовлятися з ним і вносити зміни до договору.

Які документи підготувати
Базовий пакет невеликий, а точний перелік залежить від обраного порядку.
Для землевпорядника (перехідний порядок):
  • паспорт і податковий номер власника або установчі документи юридичної особи;
  • документ, що підтверджує право власності: витяг із Державного реєстру речових прав, державний акт, договір чи свідоцтво про спадщину;
  • витяг із Державного земельного кадастру про ділянку;
  • витяг із містобудівної документації з функціональною зоною та обмеженнями;
  • документи на нерухомість, якщо на ділянці є будівлі;
  • згода співвласників, іпотекодержателя чи орендаря, якщо ділянка перебуває у спільній власності, заставі або користуванні.
Для ради: заява про затвердження проєкту землеустрою та зміну цільового призначення і сам проєкт.
Для кадастрового реєстратора: заява встановленої форми про внесення відомостей до ДЗК. У спрощеному порядку цього достатньо (за потреби додається витяг із містобудівної документації). У перехідному до заяви додають рішення ради та проєкт землеустрою з електронним документом.
Органи влади не мають права вимагати погоджень, експертиз і довідок, яких закон прямо не передбачає.

Втрати сільськогосподарського виробництва: платити більше не потрібно
Відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва скасовано з 19 листопада 2022 року. Це зробив Закон № 2698-IX, який виключив відповідні норми зі статей 207 і 208 Земельного кодексу.
До цього переведення сільгоспземлі в іншу категорію коштувало власнику 30 % різниці між нормативною грошовою оцінкою ділянки після та до зміни. Багато публікацій в інтернеті досі описують цей платіж як чинний, тож вимога «сплатити втрати» за переведення ріллі під забудову сьогодні не має законних підстав.
Збереглося лише відшкодування втрат лісогосподарського виробництва. Воно стосується лісових земель і чагарників, які вилучають для цілей, не пов'язаних з лісовим господарством. Розмір рахують за Порядком, затвердженим постановою Кабміну № 588 від 9 червня 2023 року, а випадки звільнення перелічені в статті 208 Земельного кодексу.

Особливі випадки
Ліси, заповідні та історико-культурні землі. Для ділянок природно-заповідного фонду та лісогосподарського призначення закон встановлює закритий перелік цілей, задля яких їх дозволено переводити в іншу категорію. Зміна призначення лісових ділянок за загальним правилом потребує погодження Кабінету Міністрів. З серпня 2025 року виняток зроблено для ділянок до 0,05 га під лінійні об'єкти енергетики, трубопроводи та мережі електронних комунікацій (Закон № 4321-IX).
Особливо цінні землі. Чорноземи найвищої якості, землі дослідних полів та інші угіддя, визначені статтею 150 Земельного кодексу, мають посилену охорону. Перед будь-якими кроками варто перевірити в землевпорядника, чи не належить ділянка до таких.
Промисловість і енергетика під час воєнного стану. Пункт 27 Перехідних положень Земельного кодексу запровадив швидкий механізм для промислових і складських будівель, нежитлових сільськогосподарських будівель, трубопроводів, ліній електропередачі та зв'язку. Його умови:
  • ділянка лежить за межами населеного пункту, а місцевої містобудівної документації для цієї території немає;
  • вона не належить до природоохоронних, історико-культурних, водних, рекреаційних, оздоровчих чи лісогосподарських земель;
  • власник подає запит через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва до органу містобудування та архітектури;
  • орган за 10 робочих днів надає мотивований висновок; позитивний висновок містить містобудівні умови та обмеження;
  • із цим висновком і заявою власник звертається до кадастрового реєстратора, документація із землеустрою не розробляється.
Механізм не поширюється на атомні станції, ядерні підприємства, сміттєспалювальні заводи, магістральні нафто- та газопроводи. Скористатися ним може лише власник або розпорядник землі, орендар такого права не має. Процедура діятиме ще п'ять років після припинення або скасування воєнного стану.

Строки, вартість і податкові наслідки
Строки. У спрощеному порядку все зводиться до розгляду заяви кадастровим реєстратором, тобто до кількох тижнів. У перехідному додаються розроблення проєкту та місяць на рішення ради. На практиці найдовше затягується саме очікування сесії, тому реалістично планувати від двох до чотирьох місяців.
Вартість. Обов'язкового платежу державі за сам факт переведення сільгоспземлі більше немає. Основна стаття витрат — послуги землевпорядної організації. Ціна договірна й залежить від регіону, площі ділянки, потреби в геодезичній зйомці та складності обмежень. Додатково оплачуються платні витяги та нотаріальні послуги, якщо вони знадобляться.
Податки. Від цільового призначення залежить нормативна грошова оцінка ділянки: у формулі оцінки є окремий коефіцієнт для кожного виду використання. Після переведення ріллі під комерційну чи промислову забудову оцінка, а з нею земельний податок або орендна плата, зазвичай зростають. Ставку для нового виду використання варто заздалегідь уточнити в рішенні місцевої ради про місцеві податки.

Що буде, якщо використовувати землю не за призначенням
Нецільове використання — це порушення, навіть якщо ділянка перебуває у приватній власності. Наслідки наростають поступово:
  • Адміністративний штраф. Стаття 53 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає від 5 до 25 неоподатковуваних мінімумів для громадян (85–425 грн) і від 15 до 30 для посадових осіб (255–510 грн).
  • Припис і відшкодування шкоди. Інспектор зобов'язує усунути порушення, а заподіяну шкоду можуть стягнути з власника окремо, і ці суми незрівнянно більші за штраф.
  • Примусове припинення прав. Стаття 143 Земельного кодексу дозволяє через суд припинити право на ділянку, яку використовують не за цільовим призначенням. Велика Палата Верховного Суду розглядала застосування цих норм у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18.
  • Проблеми з нерухомістю. Будівлю, зведену всупереч призначенню землі, складно ввести в експлуатацію та зареєструвати, а в гіршому разі її визнають самочинним будівництвом.

Типові помилки власників
  • Купівля «під переведення» без перевірки зони. Продавець обіцяє, що призначення легко змінити, а генплан цього не дозволяє. Витяг із містобудівної документації треба отримати до угоди, а не після.
  • Сподівання на спрощений порядок там, де він не працює. Поки зони немає в ДЗК, однієї заяви реєстратору недостатньо.
  • Сплата неіснуючих платежів. Втрати сільськогосподарського виробництва скасовано, «дозвіл на розроблення проєкту» для приватної землі не потрібен.
  • Будівництво до завершення процедури. Розпочаті роботи на ділянці зі старим призначенням — це вже нецільове використання.
  • Ігнорування обмежень. Охоронні зони ліній електропередачі, газопроводів, прибережні захисні смуги та санітарно-захисні зони можуть унеможливити забудову навіть після зміни призначення.
  • Неоновлені реєстри. Зміну внесено до кадастру, але в реєстрі прав і в договорі оренди залишилося старе формулювання, і це гальмує продаж чи кредитування.

Часті запитання
Чи можна будувати житловий будинок на ділянці для особистого селянського господарства? Ні. Спершу потрібно змінити призначення на будівництво та обслуговування житлового будинку, і це можливо лише тоді, коли ділянка лежить у зоні житлової забудови.
Чи може рада відмовити? Так, якщо нове призначення суперечить містобудівній документації або проєкт не відповідає закону. Немотивовану відмову чи бездіяльність оскаржують до суду.
Чи може змінити призначення орендар? За загальним правилом ініціатива належить власнику або розпоряднику землі. Користувач може зробити це самостійно лише у випадках, прямо названих законом.
Чи потрібно міняти призначення, щоб замість городу закласти сад? Так, переведення під садівництво — виняток із «вільної» зміни в межах сільськогосподарської категорії, бо на садовій ділянці дозволено зводити будинок.

Висновок
Зміна цільового призначення починається не із заяви, а з перевірки містобудівної документації: функціональна зона вирішує, чи можлива зміна взагалі і яким шляхом іти. Далі все залежить від того, чи внесена зона до кадастру: або одна заява реєстратору, або проєкт землеустрою та рішення ради. Законодавство в цій сфері змінюється щороку, тому перед стартом варто звірити план дій із сертифікованим інженером-землевпорядником і чинною редакцією Земельного кодексу.

Джерела
  • Земельний кодекс України: статті 19, 20, 122, 143, 207, 208, пункти 23 і 27 Перехідних положень
  • Закон № 2698-IX від 19.10.2022: скасування втрат сільськогосподарського виробництва
  • Повідомлення Уряду про постанову № 588: порядок визначення втрат лісогосподарського виробництва
  • Порівняльна таблиця до Закону № 4321-IX: зміни до статті 20 і Перехідних положень, строк до 1 січня 2028 року
  • Спрощений механізм для промисловості та енергетики: роз'яснення щодо пункту 27 Перехідних положень
  • Внесення відомостей до ДЗК при зміні цільового призначення: заява, витяг із містобудівної документації, строки запиту
  • Зміна цільового призначення в умовах воєнного стану: строк розгляду заяви реєстратором і безоплатність послуги
  • Стаття 53 КУпАП: штраф за використання земель не за цільовим призначенням
Потрібно змінити цільове призначення ділянки? Залиште заявку або телефонуйте: +380 96 686 94 11.